Як захиститися від погроз колекторів

Як захиститися від погроз колекторів

09.04.2021

Неспроможність виконувати фінансові зобов’язання з валютних кредитів спричинена різким зростанням курсу іноземної валюти, а з гривневих кредитів – через зменшення доходів у час епідемії коронавірусної інфекції, призвела до катастрофічного падіння платоспроможності позичальників кредитно-фінансових установ. Як наслідок – виникає прострочена заборгованість, судовий процес та примусове стягнення боргу або тривале спілкування з колекторами, які не завжди коректно наполягають повернути борг. Як захистити себе від неправомірних дій колекторів?

Діяльність колекторських організацій чітко не врегульована українським законодавством, але й не заборонена. Умовно колекторські установи можна поділити на дві групи.

До першої групи належать установи, видом економічної діяльності яких є лише стягнення боргів за вимогою. У такому випадку колекторська компанія за винагороду надає посередницькі послуги фінансовій установі (комерційному банку або кредитній спілці) щодо стягнення боргу. Цей тип компаній  належить до суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (ЄДР).

Друга група – колекторські установи, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, але також входять до переліку небанківських фінансових установ, додатковим видом економічної діяльності яких є надання фінансових послуг, а саме – здійснення факторингових операцій та надання позик або кредитів, крім страхування та пенсійного забезпечення, здійснення лізингових операцій тощо. Така колекторська компанія може придбати проблемні кредити з метою стягнення, набуваючи статусу нового кредитора на підставі договору факторингу. Про цю подію боржника зобов’язані письмово повідомити. Якщо термін дії кредитного договору не закінчився, то новий кредитор може продовжувати нараховувати відсотки за користування кредитом, пеню та штрафні санкції. Національний банк України здійснює нагляд за діяльністю таких установ з метою захисту прав клієнтів через дотримання компаніями стандартів доброчесної поведінки з боржниками. Інформацію про колекторські компанії, які мають право нараховувати відсотки, пеню та штрафні санкції можна перевірити на ресурсах Національного банку України.

Правовою основою звернення колекторів із вимогою щодо повернення боргу є згода або дозвіл позичальника на обробку персональних даних. Така згода чи дозвіл оформляється у формі окремої заяви під час отримання кредиту або письмово викладена в одному з розділів кредитної угоди. Під  терміном «обробка персональних даних» розуміють: збирання, використання і поширення, реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних автоматизованих систем.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд цієї особи до конфіденційної,  тобто з обмеженим доступом, якщо це не заборонено Законом. Наприклад, номер телефону людини та її домашня адреса – це конфіденційні дані. Фінансова компанія чи колектор не мають права на їх обробку без згоди власника, тобто не мають права телефонувати.

Якщо дзвінки колекторів містять погрози про розповсюдження інформації про кредитну заборгованість, яка є банківською таємницею, родичам чи сусідам, які не мають жодного стосунку до кредиту, якщо вам надходять дзвінки чи листи щодо кредиту, який ви не брали та за яким не виступали поручителем, то можна говорити про порушення Законів України: «Про захист персональних даних», «Про банки і банківську діяльність» та «Про інформацію».

Погрози із застосуванням насильства, цілодобове нав’язливе здійснення  дзвінків боржнику та членам родини, використання лайливих слів у повідомленнях, розповсюдження образливого відео чи фото порушують низку статей Конституції України (ст. 3, 21, 22 та 32), Цивільного кодексу України (ст. 3, 291, 301, 302 та 308), Кримінального кодексу України (ст. 182) тощо.

Погрози колекторів примусово стягнути борг не завжди є правдивими. Адже тільки органи Державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість, дотримуючись відповідних процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Такими підставами є рішення суду та виконавчий лист, які видані по завершенню судового процесу за умови задоволення позовних вимог кредитора в повному обсязі або виконавчий напис нотаріуса, вчинений на кредитному договорі. Тільки такі колекторські установи, які за договором факторингу набули статусу нового кредитора, володіють правом примусового стягнення боргу. В іншому випадку, вони мають право лише інформувати боржника чи поручителя про борг та способи його повернення.

Як себе захистити від неправомірних дій колекторів?

По-перше, потрібно дізнатися назву колекторської компанії, працівники якої до вас телефонують. Якщо кредит вас не стосується, варто пояснити ситуацію та попросити припинити дзвінки. Якщо вам продовжують телефонувати щодо кредиту, який вас не стосується, зверніться з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії. Дані для листування можна отримати з вищезазначених електронних реєстрів.

За законодавством України фізична особа, власник персональних даних має право знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника цих даних. Це означає, що у своєму зверненні до колекторської установи ви маєте право дізнатись, якими персональними даними володіє та розпоряджається дана установа, джерело їх походження та мету зберігання тощо.

У випадку ігнорування вашого письмового звернення варто зателефонувати на гарячу лінію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за телефонами: 0-800-501-720 (безкоштовно), 044-253-75-89 або звернутися електронною поштою на hotline@ombudsman.gov.ua  чи заповнити онлайн форму звернення на сайті: http://www.ombudsman.gov.ua/ua/page/applicant/file-a-petition-to-the-commissioner/ в розділі «Заявнику/Звернутися до Уповноваженого». Адже саме Уповноважений Верховної Ради України з прав людини контролює дотримання законодавства про захист персональних даних.

Якщо колекторська компанія належить до фінансових установ необхідно додатково зателефонувати до контакт-центру НБУ за телефоном 0-800-505-240 або заповнити форму онлайн звернення на сайті НБУ за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals чи надіслати електронного листа на пошту НБУ: nbu@bank.gov.ua.

Якщо колектори погрожують, потрібно обов’язково звернутися до правоохоронних органів.

Джерело: Координаційний центр з надання правової допомоги.

Довідка:
Долинське бюро правової допомоги працює за адресою:
м. Долина, вул. Б.Хмельницького, 2а, тел.: 2-51-99