Як правильно скласти боргову розписку

Як правильно скласти боргову розписку

Кожна людина хоча б раз у своєму житі, давала або брала від іншої людини кошти у борг. Якщо ж використовувати юридичну термінологію, то це буде ніщо інше, як договір позики між позикодавцем і позичальником.

Даний правочин є настільки розповсюдженим, що сторони часто не замислюються над його юридичною складовою та в першу чергу керуються довірою один до одного.

Проте, як показує судова практика, не всі учасники таких позик є добросовісними, так як досить часто не поспішають повернути отримані кошти, а й інколи взагалі ставлять під сумнів факт позичання грошей.

У випадку, якщо оформлення позики не супроводжується укладенням письмового договору, а обмежується розпискою, необхідно врахувати, що такий рівень фіксації домовленостей сторін на практиці породжує багато проблем, а подекуди навіть унеможливлює повернення позикодавцю грошових коштів.

Отже, якою ж має бути «ідеальна» розписка?

Найголовніше — розписка не є письмовою формою договору позики та не є документом, що його замінює. У випадку відсутності письмового договору позики сторони чітко повинні розуміти та усвідомлювати, що їх правовідносини не врегульовані належним чином та можуть спричинити ряд спірних ситуацій.

Боргова розписка – це текстовий документ, який засвідчує факт отримання грошей або цінного майна в борг на умовах вкладеного усно договору. Позичальник власним підписом підтверджує отримання коштів у тимчасове користування та зобов’язання повернути їх на вимогу або у вказаний термін.

Розписка пишеться позичальником від руки і повинна містити наступну інформацію:

1) назва (“РОЗПИСКА”);

2) де, та у якому місці складена, дата складення;

3) хто надає Розписку (із зазначенням паспортних даних (серія та номер), РНОКПП, місце проживання та реєстрації);

4) на кого видається Розписка (із зазначенням паспортних даних (серія та номер), РНОКПП, місце проживання та реєстрації);

5) зазначення суми, яка передається у борг (цифрами та прописом). У випадку, якщо сума вказується в іноземній валюті, бажано чітко вказати, що розрахунки здійснюються у національній валюті за відповідним курсом, адже відповідно до закону розрахунки на території України здійснюються у національній валюті.

6) період, на який надаються грошові кошти (дата);

7) умови надання коштів у позику – з відсотками чи без відсотків. Якщо позика надається під відсотки, необхідно вказати їх розмір та порядок сплати – щомісяця чи в кінці терміну.

8) вказівка на зобов’язання боржника повернути кошти та зазначення останнього дня повернення боргу;

9) наслідки, якщо кошти на останній день не будуть повернуті;

10) свідки надання розписки (передачі коштів) – вказати їх (із зазначенням паспортних даних (серія та номер), РНОКПП, місце проживання та реєстрації);

11) підписи сторін та свідків.

У випадку часткового повернення коштів – у цій же розписці зазначається дата повернення частини коштів, сума цифрами та прописом та підпис боржника.

Після повернення боргу розписка повертається боржнику. У іншому випадку борг вважається неповерненим.

Якщо розписка загублена – у разі повернення боргу, пишеться нова розписка із зазначенням, що борг повернуто.

Перед тим, як надавати кошти у борг, перевірте, чи вірні у розписці паспортні данні боржника.

Виправлення у розписці у жодному разі не допускаються. Якщо при написанні допущена помилка – розписка пишеться заново.

Також варто сказати, що строк позовної давності у справах про стягнення боргу складає три роки. Тому якщо строк повернення боргу настав, а кошти боржник не віддав чи ухиляється від повернення – варто вжити заходів для їх повернення.

Дотримання вищевказаних вимог мінімізує ризики та різночитання складеного боргового документу, проте, радимо дотримуватись прямих вимог законодавства та укладати письмові договори позики, які можуть максимально захистити інтереси обох сторін.

Для довідки: Долинське бюро правової допомоги працює за адресою:
м. Долина, вул. Б.Хмельницького, 2а, тел. (03477) 2-51-99