Портал відкритих даних - місто Долина

Зеновій Красівський

/ Місто Долина / Зеновій Красівський

 

КРАСІВСЬКИИ ЗЕНОВІИ МИХАЙЛОВИЧ 
(12.11.1929 – 20.09Л991)
Український поет, літератор, член Українського Національного Фронту та
Української Гельсінської Групи

Життя Зеновія Красівського – це тернистий шлях українського патріота, який від дитячих літ бореться, карається, але не кається. Народився поет 12 листопада 1929 р. в с. Витвиця Долинського району. У 1946 р. закінчив середню школу і до першого арешту (1949р.) перебував у Львовіна нелегальному становищі. Засуджений на п’ять років тюрми і по життєве заслання. Звільнений у 1953 році і засланий в м. Караганду. В 1957 р., внаслідок рабської праці на шахті, стає інвалідом. З 1957 р. по 1962 р. – навчання у Львівському університеті. У 1964 р. стає членом підпільної організації УНФ (Український Народний Фронт), є співавтором його програмних документів. На цей час припадає і початок активної творчої діяльності: добірка віршів «Месник» та історичний роман «Байда».

В 1967 р. арештований вдруге і засуджений на 12 років позбавлення волі та 5 років заслання. Від 1972 до липня 1978 року насильно запроторений у спеціальну психлікарню-вязницю. Причина – написання у Володимирській в’язниці збірки віршів «Невольницькі плачі» та поеми «Тріумф Сатани». 12 березня 980 року -третій арешт. Сибір. 1987 – рік повернення в Україну, жертовно віддає себе діяльності політичній боротьбі як голова Проводу ОУН в Україні.

20 вересня 1991 року на 62-му році життя Зеновій Красівчький відійшов у вічність. Зеновій Красівський – один з тих. Хто крутизну своє життєвої дороги спізнав сповна. Хто пройшов нею гідно і чесно до кінця. Через усі муки і страждання. Що їх уготувала доля. «Мене арештували в 49-му, 58-му, 67-му, 80-му. Я відбував у критках, у дур домах, у таборах… я сидів по карцерах, по бурах, я був на засланні. Якщо позбирати все докупи, то набереться 26 років. Половина людського віку…Словом, я зазнав багато втрат. Але що це все значить, роти того диявольського почуття людської гордості, яке я маю від пережитого? Я завжди донині був гордий з того, що я український націоналіст».