Портал відкритих даних - місто Долина

Степан Бандера

/ Місто Долина / Степан Бандера

 

БАНДЕРА СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ 
(01.12.1909- 15.10.1959)
Провідник ОУН, Герой України.

Народився в с. Старий Угринів Калуського повіту на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) в родині греко-католицького священика. В 1919 – 1927 рр. навчався у Стрийській гімназії. На початку 1922 р. став членом Пласту, а згодом – Організації Вищих Класів Українських Гімназій. В 1928 р. С. Бандера, ставши членом Української Військової Організації, отримав призначення спочатку у відділ розвідки, пізніше -пропаганди. В 1929 р. вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), з 1931 р. – член Крайової Екзекутиви ОУН на Західно-Українських-Землях (ЗУЗ), а з червня 1932 р. – заступник Крайового Провідника і референт пропаганди.

В червні 1933 р. на берлінській конференції ОУН Степан Бандера був офіційно затверджений Крайовим Провідником ОУН на ЗУЗ. В червні 1934 р. заарештований, і в ході Варшавського процес 1935-36 рр. і Львівського процесу 1936 р. був засуджений до смертної кари, згодом заміненої на довічне ув’язнення. З 1936 р. Бандера «Б\уіе1у Кггуі» («Святий Хрест») у Варшаві. Після розвалу Польської держави у вересні 1939 р. звільнений з тюрми.

В 1939 р. очолив течію в ОУН, яка стояла в опозиції до методів і тактики діяльності Проводу Українських Націоналістів під керівництвом А. Мельника. 10 лютого 1940 р. у Кракові був створений Революційний провід ОУН на чолі з Степаном Бандерою, затверджений у квітні 1941 р. Великим Збором ОУН.

6 липня 1941 р. Бандера був заарештований окупаційними властями, після відмови скасувати Акт відновлення Української Держави ув’язнений у концентраційному таборі Саксенгаузен.

Після звільнення з концтабору військами союзників Бандера внаслідок постійної загрози арешту радянськими спецслужбами був змушений змінювати місце перебування. Жив в Інсбруку, Заєнфельді, Мюнхені. В лютому 1946 р. (за і. д. – в 1947 р.) Бандера очолив провід Закордонних Частин ОУН (34 ОУН). У грудні 1950 р. (за і. д. – в серпні 1952 р.) внаслідок розходження з питань стратегії і тактики визвольного рху з Крайовим Проводом ОУН Бандера відмовився від посади голови Проводу 34 ОУН. В 1953-54 рр. намагався врегулювати відносини між українськими еміграційними угрупуваннями і досягти консолідації всіх націоналістичних сил за кордоном. В 1956 р. на Конференції 34 ОУН Бандера знову обраний головою Проводу.

15 жовтня 1959 р. у Мюнхені вбитий агентом КДБ. Похований на кладовищі у Мюнхені.

Степан Бандера автор декількох праць, в яких грунтовно розроблено теологічні і теоретичні засади українського націоналізму, зокрема «Перспективи Української Національної Революції»(1958 р.) та ін.

Давнє місто Долина береже пам’ять про Степана Бандеру та його родину. Його іменем названа одна з вулиць міста.