Портал відкритих даних - місто Долина

о. Теодор Величковський

/ Місто Долина / о. Теодор Величковський

 

о. Теодор ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ 
(06.04.1846 – 08.06.1932 )

Про о. Теодора Величковського  нагадує нині  храм  Різдва Пресвятої Богородиці в старій частині міста.  Варто зазначити, що перша дерев’яна церква в місті Долині, про яку є історичні згадки, була ще збудована за часів національно-визвольної боротьби гетьмана Б. Хмельницького в 1648 році. Простояла вона майже 250 років. Настав час, коли треба було думати про зведення нового храму. У 1850 році свідома українська громада міста вирішила побудувати недалеко від старої нову муровану велику церкву, але трохи ближче до головної вулиці, теперішньої вул. А. Шептицького. Першими жертводавцями були робітники соляних копалень сільзаводу та  інші мешканці міста і повіту. Велику допомогу в будівництві церкви надав митрополит Андрей Шептицький. Він часто бував на Долинщині.

Основні роботи  зі спорудження церкви були завершені в 1906 році. В цьому ж році її  освятив митрополит Андрей Шептицький. В ті часи високим авторитетом у місті і повіті користувався громадський діяч о. Теодор Величковський. Народився він  6 квітня 1846 року.  Понад 30 років служив   настоятелем у  новозбудованому храмі Різдва Пресвятої Богородиці.  Велику увагу приділяв  просвітницькій та духівницькій місії.  Наприклад,  відгомоном  про  урочистості 1911 року з нагоди 120-річчя о. Маркіяна Шашкевича, який своєю громадсько-культурною діяльністю спричинився до пробудження національної свідомості галицьких українців, на фасаді церкви при вході прикріплена таблиця з написом: “ У 120 літні роковини народження пробудителя Галицької України о. Маркіяна Шашкевича Долинська земля”.

До храму, в якому служив о. Теодор Величковський, на  Богослужіння приходили не тільки жителі міста, але й околиць повіту.  Саме він  хрестив   майбутнього кардинала Івана Мирослава Любачівського  та  мецената Омеляна Антоновича, багатьох інших видатних долинян. Був отцем-деканом Долинського деканату. Помер  8 червня (за іншими даними – січня)  1932 року. Похований він на старому недіючому долинському цвинтарі. Спочиває біля нього вічним сном і його дружина Ольга з родини Шухевичів. Подружжя Величковських виховало трьох доньок Ірину, Марію та Марту. Донька Ірина була художницею. Вона намалювала  для церкви Різдва Пресвятої Богородиці ікону, яка знаходилась там не один десяток літ, але до наших днів, на жаль, не зберігся.  Але зберігся її авторства портрет доктора Володимира Горбового, який знаходиться у Львові.

Ім’я о. Теодора Величковського та  його родини за радянських часів було забутим.  Вже за часів незалежності  про них згадали. У  вересні 2002 року могили Величковських були відреставровано і відправлено громадську панахиду. Долиняни й досі згадують у добрім слові отця-декана Теодора Величковського як щирого  українця і доброго  духівника. Пам’ять про нього живе  у наших серцях і душах.