Портал відкритих даних - місто Долина

Михайло Пачовський

/ Місто Долина / Михайло Пачовський

 

Михайло Іванович Пачовський 
(1861-1933)

20 вересня 2011 р. минуло 150 років з дня народження Михайла Пачовського, українського письменника і педагога, просвітителя, фольклориста, композитора-аматора, засновника і першого директора перших навчальних закладів у Долині з українською мовою навчання: української приватної гімназії ім. Маркіяна Шашкевича та української приватної учительської семінарії.

Народився Михайло у с. Добростани, тепер Яворівський район Львівської області.

Михайло Пачовський навчався у Львівській академічній гімназії, котра була одним з головних осередків національного руху галицьких українців, у 1887 р. закінчив Віденський університет

У 1901 — 1902 рр. д-р М. Пачовський був редактором «Дзвінка», українського ілюстрованого двотижневика для дітей і молоді.

За часів ЗУНР доктор Михайло Пачовський обіймав посаду міського комісара Долини та був делегатом Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки

На увагу заслуговує наукова спадщина доктора Михайла Пачовського. Письменницький доробок складають повісті й оповідання з життя галицьких селян. Перший друкований твір повість «Вечорниці». Відомий у літературі як автор багатьох праць з фольклору. У молоді роки зібрав на Долинщині, Стрийщині, Коломийщині зразки усної словесної творчості. І вже у 1892 р. опублікував фольклористичне дослідження «Про вплив християнства на усну словесність русинів». Цю тему розробляв далі, що стало основою нових публікацій в тодішніх часописах. «Дещо про руські билини і думи» (1893 р.), «Народний похоронний обряд на Русі» (1903 р.). У 1901, 1903 рр. вийшло друком двотомне дослідження «Народні думи з ілюстраціями». Мають цінність його мовно- і літературознавчі розвідки: «Замітки до науки руської мови в середніх школах» (1898), «Сотні роковини народного письменства Руси-України. Пам’яті Івана Котляревського» (1898), статей про Тараса Шевченка Маркіяна Шашкевича, «Ілюстроване українсько-руське письменство в життєписах для молодежи» (1909), «Виїмки з українсько-руського письменства ХVІ-ХVІІІ ст. для вищих кляс середніх шкіл» (1916), підручників для шкіл для висших кляс середних шкіл та інші. У 1911 р. у Жовкві видав книжечку «Ювілей Маркіяна Шашкевича. Слово до галицьких українців». Зібрані  кошти від реалізації якої йшли на дохід приватної ювілейної гімназії імені Маркіяна Шашкевича у Долині.

У вільний час Пачовський захоплювався музикою, був композитором-любителем, творив пісні, а в останні роки життя працював над оперою «Матуристи». Його пісні «Ой і не гаразд запорожці», «Чумаки» були відомими в Галичині. Їх співали не тільки аматорські, але й професійні колективи.

Михайло Пачовський був засновником і першим директором Долинської приватної гімназії ім. М. Шашкевича  та вчительської семінарії, керівником гімназійного комітету.

Приватна гімназія ім. Маркіяна Шашкевича у Долині  мала важливе значення у національному вихованні українського населення Долинщини, вона була першим навчальним закладом у Долині, у якому дітям давали освіту на рідній українській мові. За невеликий проміжок часу гімназія, крім свого основного завдання давати добру освіту дітям, незважаючи на переслідування та перешкоди з боку польської влади, використовувала національні традиції та символи, сприяли національно-патріотичному вихованню молоді, пропагували українську ідею. Мала великий вплив на молодь, яку виховувала в українському національно-патріотичному дусі,  добре загартовувало її в умовах польської держави.

У Долині д-р Михайло Пачовський проживав останній період свого життя (з 1918 р. до 1933 р.), був активним членом всіх просвітянських осередків. І навіть у 70-и літньому віці (у 1931 р.) був одним із членів-засновників «Гімнастично-спортивного товариства «Сокіл» у Долині.  Основна мета діяльності Товариства полягала в ознайомленні і залученні молоді до загально фізичних вправ, занять з різних ігрових видів спорту і ознайомлення з метою формування національно свідомих громадян. Діяльність товариства «Cокіл» мала дуже важливе значення: воно внесло значний вклад у патріотичне  виховання молоді в  умовах національного та соціального гніту, виховувало молодь на кращих традиціях історичного минулого, готувало молодь до боротьби за державну самостійність України, виховувало національно свідомого патріота, який був політично грамотний та фізично здоровий в умовах польської окупації. Воно внесло значний  вклад у збереження української духовної спадщини, захищало українську мову, історію, культуру від спроб польських правлячих кіл припинити їх розвиток і  позбавити галицьких  українців  своїх історичних  коренів.

Помер М. Пачовський 13 березня 1933 р.,  похований у родовому гробівцю на старому цвинтарі міста у Долині.

Вшанування:

Долинській гімназії № 1 присвоєно ім’я Михайла Пачовського.

На фасаді будинку Долинської гімназії № 1 Михайлу Пачовському встановлено меморіальну дошку, яку 25 листопада 1990 р. громадськість Долини урочисто відкрила.

У 2001 році стараннями районного Товариства охорони пам’яток історії та культури відновлено склеп із прахом Пачовського на старому цвинтарі в м. Долина.

У місті Долині є вулиця М. Пачовського.

Львівський міський осередок ім. Костянтини Малицької крайового товариства «Рідна школа», Львівський обласний будинок учителя, Відділ історії освіти Львівщини видали книгу «Родовід Пачовських». (Львів – 2006. 56 с.). До неї ввійшли матеріали конференції освітян і родини Пачовських, яка відбулася 12 червня 2003 р. у Львівському обласному Будинку вчителя заходом осередку ЛТК «Рідна школа» за сприянням відділу історії освіти, науковців, педагогів, членів славного роду.

У вересні 2011 р. на батьківщині Михайла Пачовського у с. Добростани відкрито музей родини Пачовських.