Портал відкритих даних - місто Долина

Місто Долина

/ Місто Долина
Open standalone map in fullscreen mode
Місто Долина

loading map - please wait...

Місто Долина 48.977032, 23.981100

 

Місто Долина

Прапор, місто ДолинаМісто Долина — адміністративний центр Долинського району, розташоване в північно-східній частині району на перетині важливих транспортних коридорів, що сполучають між собою різні регіони України та мають виходи в держави Європи.

Долинський район розташований на північному заході Івано-Франківської області, межує з Львівською та Закарпатською областями, а також Рожнятівським, Калуським районами і Болехівською міською радою.

Географічне розташування

Місто Долина розташоване на відстані 58 км від обласного центру — міста Івано-Франківськ.

Відстань від м. Долини до: Львова — 111 км; Тернополя — 180 км; Чернівців — 220 км; Ужгорода — 225 км; Києва — 716 км; Варшави — 648 км; Будапешту — 690 км; Братислави — 820 км.

Через Долину протікають малі річки Тур’янка та Сівка. Окрасою міста є Долинське озеро, яке займає площу 25 га. Середня глибина водойми 2,5 м. Запаси води в озері близько 600 тис. м³.

Населення

За даними реєстру територіальної громади станом на 01.01.2018 року чисельність населення становить 20 129 осіб.

Історія

Заснування міста

Роком виникнення Долини вважають 979-й, коли було відкрито соляні джерела на цій території. Легенду описали отець Теокліст в 1112 році та інженер Фелікс П’єстрак в 1900-х роках, який досліджував долинське солеваріння.

Згідно з легендою, у гірському селі Ілемні жив князь Андрійович, який займався скотарством і був дуже багатий. Якось, кочуючи з полонини на полонину, численні княжі отари дійшли до липових лісів, які росли на території майбутнього міста, і кілька овець набрели на соляні джерела. Своїм радісним відкриттям Андрійович поділився із сусідом Ратіллою і подарував йому п’ять топок солі. Невдовзі обидва князі, прихопивши із собою котли для варіння ропи, вирушили знову в соляну долину, але серед віковічних лісів не змогли її відшукати.

Порадившись із старійшинами, князь вирішив вдатися до божниці на скелях побіля Бубнища. Туди вони подалися разом із Ратіллою, прихопивши із собою п’ять топок солі й сорок найкращих овець, яких вирішили пожертвувати Богові Перуну. З уст жерця, який прийняв щедрі дарунки, князі почули таку пораду: “Ті самі очі й ті самі ноги, які завели тебе до соляної долини. Заведуть туди ж і вдруге: долина ж соленосна стане славною на схід, захід, північ і південь”. І справді, невдовзі отари князя, сходячи на зиму з гірських полонин на доли, знову завернули до соленосної долини. За переказом, князь Андрійович на горі Знесіння звів вежу, на якій прикріпив сплетеного із смерекових гілок “барана” із п’ятьма дерев’яними кругляками, що символізують топки солі і які відображено на гербі міста Долини.

XV-XVII століття

Перші документальні згадки про Долину відносяться до 1403 року і пов’язують з іменами польсько-литовського володаря Владислава ІІ Ягайла і його молодшого брата Свидригайла. У 1418 році король Владислав ІІ Ягайло надає війтування в Долині Михайлові Лучку, доручаючи йому на території села заснувати місто не “на руськім чи польськім”, а, як позначається в джерелі, “на німецькім, магдебурзькім” праві. Повна назва міста булa – „Вільне королівське місто Долина“. Для правління король призначав старост, які були поляками і жорстоко ставились до корінного українського населення. Про утиски долинян старостами можна дізнатись із польських джерел.

У 1434 році помирає Ягайло і місто Долина переходить до його сина, а він призначає старостою міста Михайла Кастеляна із Бучача. Після земельної реформи наше місто відійшло до Жидачівського повіту. Подальші часті зміни власників привели до поступового занепаду Долини та втрати статусу міста на зламі XV-XVI ст.

В 1525 році король Зигмунд І знову надав Долині Магдебурзьке право, а також видав дозвіл на дроблення солі та паління горілки. У цьому ж столітті почала діяти у місті лікарня. Проблему опалення було вирішено досить оригінально. Згідно з указом Сигізмунда ІІ Августа від 16 серпня 1553 року на користь лікарні бралося одне поліно дерева із кожного воза, що проїжджав через місто.

У 1594 році місто Долина було спалено та сплюндровано татарами. У зв’язку з трагедією король Зигмунд ІІІ надав місту певні привілеї і полегшення в сплаті податків та дозволив побудувати млин на річці Турянці.

З 1648 року в Долині, як і у всій Україні, почалась визвольна боротьба українського народу під проводом Богдана Хмельницького. На Прикарпатті діяв великий загін повстанців, очолений Семеном Височаном. Долиняни без вагань приєднались до нього. Після штурму був взятий і зруйнований Долинський замок. Багато польського населення було перебите, але вже через рік окупанти знову повернулись. Український народ свою битву програв.

XVIІI століття

У XVIII столітті починається масовий повстанський рух гірського населення. Повстанців тоді називали опришками. Діяли вони невелики мобільними групами. Завданням били напади на шляхту та ворожі залоги в містечках Прикарпаття. На території нашого району діяв Іван Довбуш, брат славного Олекси Довбуша. Місцем базування були скали біля с. Бубнище. Сьогодні їх називають “Скелі Довбуша”.

В 1772 році відбувся перший поділ Польщі. Австрійська імператриця Марія-Терезія висунула претензії на Галичину. І вже 13 червня 1772 року Долину було зайнято частиною австрійського війська. Однак Долиною й надалі управляв польський староста Вацлав Жевуський, який не відрізнявся від своїх попередників. У 1781 році міщани написали на нього скаргу, в якій детально розповіли про його поведінку з населенням. Староста був вигнаний і управління міста безпосередньо перейшло до австрійської адміністрації.

У 1791 році місто Долина було позбавлено старих привілеїв та титулу „Вільне королівське місто“.

XIX століття

Важливою подією в житті населення Галичини стало повне скасування панщини в 1848 році. Цій події передувало повстання в Угорщині та виступи в Чехії, Словаччині, Галичині та Буковині. В цьому році австрійським імператором став Франц-Йозеф.

У 1861 році були проведені перші вибори в австрійський парламент. Долиняни проголосували за українського кандидата.

Франц-Йозеф був проїздом в Долині, а біля Болехова дотепер збереглося дерево, біля якого він відпочивав дорогою.

За даними 1869 року Долинський повіт мав 2517,62 км2 і був найбільшим у всій Галичині.

У 1875 році було відкрито залізницю, яка з’єднувала Стрий та Станіславів. Це відкрило нові можливості для транспортування солі з Долини.

Однак 13 грудня 1886 року місто спіткало велике лихо – спалахнула сильна пожежа, яка знищила 320 осель, 2000 чоловік залишилось без житла під час сильних морозів.

26 листопада 1898 року лихо повторилось з іще більшим розмахом – масштабна пожежа знищила виробничі та адміністративні приміщення сільзаводу. Багато долинян знову втратили житло та роботу. На відновлення “саліни” пішло півтора року і 5 травня 1900 року долиняни святкували відбудову солеварні, яка аж до середини ХХ століття була найбільшим підприємством у місті.

ХХ-ХХІ століття

В 1902 розпочалось будівництво міської лікарні, яке завершили у 1904. А в 1903 р. в Долинському повіті працювали 11 лікарів. Через певний брак коштів ця лікарня була відкрита аж 12 вересня 1908 року.

1905 року побудовано залізничний вокзал.

Також у ХХ столітті в Долині активно розвивається сфера освіти. Так, у 1911 році за ініціативою Крайового шкільного союзу у Долині було відкрито приватну українську гімназію ім. о. Маркіяна Шашкевича. Директором був Михайло Пачовський. Після української відкрилася також польська гімназія ім. З. Красінського. Діяла в місті і початкова державна школа з польською мовою викладання, але українські вчителі читали свої предмети українською.

Перша світова війна

Мирний розвиток міста перервала Світова війна. 21 серпня 1914 року російська армія форсувала Збруч і вдерлася в Галичину. 8 вересня місто Долина було захоплено росіянами. Австрійський фронт був стабілізований в Карпатах на кордоні між Галичиною та Закарпаттям. Велися запеклі бої за Вишківський перевал та окремі гори.

Після оборонних боїв осені-весни ініціативу перехопили австрійці, прорвавши фронт під Горлицями. 18 травня почався наступ австрійських військ на Долину, яка була важливим стратегічним містом, а вже в ніч з 3 на 4 червня австрійці знову зайняли місто. Ще двічі лінія бойових дій опинялась на території Долинського повіту, але саме місто більше не зазнавало шкоди.

1 листопада 1918 року у Львові була проголошена  Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Було створено уряд, вибрано президента та призначено державну адміністрацію. Комісаром Долинського повіту призначено відомого політика Северина Даниловича, а міським комісаром став Михайло Пачовський. ЗУНР не могла довго проіснувати в умовах боротьби на два фронти: з більшовиками і поляками. Але в російсько-польській війні перемогу здобули поляки і Західна Україна увійшло в склад Польщі.

Міжвоєнна історія

В міжвоєнний період в місті діяло ряд націоналістичних організацій. Особливо активною була Організація Українських Націоналістів. Долина дала Україні одного із найславетніших представників ОУН — д-ра Володимира Горбового. Також діяли товариства «Сокіл» та «Пласт».

Друга світова війна

1 вересня 1939 з початком нападу Німеччини на Польщу розпочинається Друга Світова Війна. А 17 вересня у війну проти Польщі втрутився і стратегічний союзник нацистської Німеччини — Радянський Союз. Польща практично не могла чинити опору і була розділена між окупантами. Землі Галичини разом з Долиною увійшли в склад СРСР.

22 червня 1941 р. почалась друга фаза світової війіни. Колишні союзники (Німеччина і СРСР) почали воювати між собою.

На місце комуністів прийшли інші окупанти, німецькі. Вони теж вели антиукраїнську політику і багатьох жителів було розстріляно або вивезено в концентраційні табори.

У 1944 році знову повернулись більшовики.

Протягом всього часу  проти обох окупантів активно боролись бійці Української Повстанської Армії.

Новітня історія

Новітня історія Долини розпочинається після закінчення Другої світової війни.

На початку 50-х років на території Долини та району були знайдені потужні нафтові родовища.

Протягом всього часу перебування в складі СРСР в Долині активними були національно-патріотичні сили. 1989 року в Долині, вперше в Україні було повалено пам’ятник Леніну. Організаторами акції були Петро Січко та Степан Полюляк.

Із здобуттям незалежності України, місто Долина залишилась центром однойменного району.

Публікації з історії Долини

Символіка

Герб міста

Герб подано у вигляді щита, обрамленого картушем і увінчаного короною.

На блакитному тлі в центрі щита зображено 5 топок солі білого кольору в два ряди: три знизу і дві зверху, які символізують солеварні промисли, що сприяли виникненню, розвитку та зростанню Долини.

Щит обрамлено картушем жовтого кольору.

Корона жовтого кольору символізує набуття містом магдебурзького права.

Рішення сесії  “Про герб міста Долина”

 

Прапор міста

Прямокутне полотнище в пропорціях 5:8 (стосовно висоти до довжини). Блакитне тло (колір синій 0080ff) оперезане справа (від верхнього правого кута до нижнього лівого) срібною (білою) пов’язкою у пропорції 1,5:1,5 з елементами герба міста Долини по центру, який є величиною 1:10 площі прапора.

Автор проекту прапора – Фреїв Юрій Богданович

 

Хоругва міста

Це квадратне полотнище прапора м. Долина в пропорціях 1:1, або 1:3. Блакитне тло (колір синій 0080ff) оперезане справа (від верхнього правого кута до нижнього лівого) срібною (білою) пов’язкою у пропорції 1,5:1,5 з елементами герба міста Долини по центру, який є величиною 1:10 площі хоругви. Кольори походять з герба і мають ідентичне значення.

Рішення сесії Про хоругву міста

 

 

 

Гімн міста

 

Рішення сесії “Про гімн міста Долина”

Слова Василя Олійника
Музика Богдана Погонича

Із прадавніх віків сивочолих
Слава міста над краєм встає.
Ворогам не корилась ніколи,
І на ратне виходила поле –
Боронити майбутнє своє.

Приспів: 

І шум смерек,
І ніжний цвіт калини,
І прапор волі воїна-борця,
Століттями освячена, Долино,
Тобі, неначе сонце, до лиця.

О, Долино – і давня й новітня,
На вкраїнській праотчій землі
Ти, немов бойківчанка, розквітла,
У розповені щастя і світла,
З короваєм добра на столі.

Приспів:

І шум смерек,
І ніжний цвіт калини,
І прапор волі воїна-борця,
Століттями освячена, Долино,
Тобі, неначе сонце, до лиця.

Сьогодення

Сьогодні місто Долина — це місто районного значення, центр однойменного району в Івано-Франківській області. Розташоване за 60 км від обласного центру.

Мальовниче прикарпатське містечко із великим промисловим і туристичним потенціалом, затишними та зеленими вуличками, привітними мешканцями – колиска Бойківського краю.

 

Умовно Долину ділять на декілька частин: Стара Долина, Брочків, Городок.

Головною вулицею Старої Долини є вулиця Шептицького. Саме на ній знаходяться найстаріші історичні будівлі міста. На центральній площі старої частини Долини знаходиться пам’ятник Героям Великої Вітчизняної Війни, де колись горів Вічний вогонь. У старовинних будинках сьогодні функціонують сучасні установи, зокрема:  найстарший навчальний заклад – гімназія № 1, відділення РАЦСу, військкомат, дитяча лікарня та народний дім. Багатою є духовна спадщина Старої Долини. Тут розташовані найстаріші храми міста: римокатолицький Костел Різдва Діви Марії (1835 р.) та грекокатолицька церква Різдва Богородиці (1896-1904), яку освячував сам митрополит Андрей Шептицький. Історичною пам’яткою є також і будівля колишньої синагоги (згодом – дому молитви) на вул. Шептицького.

Перлиною Старої Долини колись був сільзавод, який сьогодні знаходиться в напівзруйнованому стані. Але згодом в стародавню Саліну буде вдихнуто нове життя, адже тут планується реалізація масштабного інвестиційного проекту з будівництва історико-оздоровчого бальнеологічного комплексу. Протягом тисячоліть долинська сіль була місцевим білим золотом – основним джерелом доходів місцевого населення. Тепер ж її призначення бачать у використанні в оздоровчих цілях.

 

Над самим міським ставом, паралельно проходить дорога державного значення, яка є транспортноюартерією між новою і старою Долиною. Ця частина міста потопає у зелених насадженнях. Якраз навпроти височіє будівля районної лікарні, а на пагорбі – Собор Успення Пресвятої Богородиці. В західній частині ставу знаходиться міський парк, який активно розвивається як відпочинковий центр для мешканців міста та його гостей.

Брочків – нова частина Долини, збудована переважно після 1950-х років – в період активної розбудови нафтогазового комплексу на її околицях. Зараз це найбільша частина міста, його діловий, соціально-економічний і культурний центр.

Всіх, хто в’їжджає в нову Долину, зустрічає ангел-охоронець міста – величний монумент Борцям за Незалежність України, збудований за кошти відомих меценатів Тетяни і Омеляна Антоновичів. Кільцева розв’язка в цій частині міста є перетином стратегічних автошляхів, які з’єднують Львів, Івано-Франківськ та Закарпаття.

Головними вулицями нової частини міста є проспект Незалежності та вулиця Грушевського. Центральною площею – майдан біля пам’ятника першому президенту Михайлові Грушевському, де на найвищому в районі флагштоці майоріє державний прапор. Поруч знаходиться Будинок техніки – найбільша в районі установа культури. Ця частина міста відрізняється високим рівнем благоустрою та озеленення. В новій частині міста розташовані також: вокзал і автостанція, філія Прикарпатського університету, природничо-математичний ліцей, гімназія-інтернат, школа естетичного виховання ім. Мирослава Антоновича, художня школа, 4 загальноосвітні школи, 4 дошкільні заклади, навчально-виробничий комбінат, дитячо-юнацька спортивна школа, стадіон, центральна районна та дитяча бібліотеки, інші установи та організації.

Поруч із адмінбудинком, на вулиці Чорновола, розташовується унікальний краєзнавчий музей “Бойківщина” Тетяни і Омеляна Антоновичів – перший музей, присвячений самобутньому культурному надбанню Бойківського краю. Серед матеріалів експозиції — цікаві археологічні знахідки, знаряддя праці та побуту минулих часів, бойківський одяг і вишивка. У музеї є документи, що висвітлюють різні події з історії краю, стародруки, видані в Україні, твори образотворчого українського і народного мистецтва, а також твори сакрального мистецтва.

Місто Долина завжди була містом працьовитих людей. Із прадавніх часів тут добували сіль, займались різними народними промислами. На сьогодні основним сектором промисловості міста є нафтогазовий комплекс, що складається із виробничих потужностей НГВУ “Долинанафтогаз”, газопереродного заводу та Прикарпатського управління бурових робіт. На цих підприємствах зайнята більшість мешканців міста. Крім того, в місті діють кілька підприємств легкої та харчової промисловості. Добре розвинуте приватне підприємництво. Стратегічним пріоритетом міста є розбудова нової промислової зони, яка повинна в майбутньому стати місцем розташування нових високотехнологічних та екологічно безпечних виробничих потужностей.

Багаторічними є традиції в сфері культурно-мистецького життя міста. На сьогодні в місті творять багато висококласних професійних та аматорських колективів і виконавців. Всесвітньо відомим є вихідець із нашого міста, його почесний громадянин – віртуозний цимбаліст Михайло Захарія. Юні дарування – вихованці школи естетичного виховання ім. Мирослава Антоновича демонструють свою високу майстерність на високих сценах України і світу. Відомими далеко за межами нашого міста є ряд танцювальних колективів. Неповторним колоритом відзначаються місцеві музичні колективи, такі як “Контраст”, “Карпатські музики”, та багато інших. В місті відроджено функціонування народного театру – одного із найстарших в Україні. В 2009 році було створено Долинський муніципальний духовий оркестр, який за короткий час існування своєю віртуозною грою завоював серця долинян, а також і кілька високих нагород міжнародних конкурсів.

Долинщина – надзвичайно привабливий край для туристів. Неподалік від міста розташовуються ряд популярних серед туристів місць для відвідання. Одна із найбільших святинь Західної України – грекокатолицький монастир на Ясній горі в Гошеві знаходиться всього в кількох хвилинах їзди від Долини. Рухаючись в цьому ж напрямку можна потрапити до старовинного міста Болехова, а ще далі – до унікальної історико-культурної пам’ятки Скелі Довбуша в урочищі Бубнище. Неподалік від Долини в селищі Вигода знаходиться відправна точка всім відомої туристичної принади Карпатський трамвай. На околицях Долини можна також знайти безліч місць для активного та традиційного відпочинку, багато затишних готелів та закладів харчування.

Про Долину кажуть: “корінням – стародавня, серцем – молода”.

Наше чарівне прикарпатське містечко запрошує всіх прогулятись своїми стародавніми та новими затишними вуличками, відчути свіжий подих Карпатських гір, відкрити для себе гостинність та красу колиски бойківського краю!

Тож до зустрічі в Долині!

Вулиці міста

Освіта

На території міста діють: 6 дитячих садків, 8 загальноосвітніх шкіл, 6 позашкільних навчальних закладів, Долинський дитячий будинок “Теплий дім”.

Економіка

Основу промислового комплексу міста становить нафтогазова промисловість, зокрема підприємства – структурні одиниці ПАТ «Укрнафта».

Про поклади газу та нафти в Долині відомо вже понад ста років. Перші відомості з геології району знаходяться в праці Є. Дунківського, яка була надрукована в 1891 році. Одна із перших свердловин була пробурена до глибини 750 метрів, а нафтові пласти були виявлені на глибині 170 та 500 метрів. Але Перша світова війна призвела до занепаду видобутку нафти. Аж в 1935 році з’явились нові свердловини, які вже в 1938 році видобували 415 тонн нафти за рік. З часом свердловини виснажувались і в 1949 давали лише одну тонну за добу. Вся праця на той час була ручна, не було жодної механізації.

Після Другої світової пошуки нафти продовжились. На глибині 1818 метрів були відкриті верхні продуктивні складки менілітового покладу Долинського родовища.

Пошуки родовищ збільшувались, як і сама кількість видобутої сировини. Вже у 1955 р. річний видобуток нафти досяг 145 тис. тонн. Згодом були виявлені великі поклади у Вигоді та Маняві. В період з 1959 по 1963 рр. відкриті і введені в експлуатацію Спаське, Північно-Долинське і Струтинське родовища. Попутно видобувався і газ. У 1963 р. досягнуто максимального видобутку газу — 1,2 млрд кубометрів, а в 1966 р. — максимального видобутку нафти — 2 млн тонн.

Науковці підтвердили, що на Долинщині нафтовидобуток може продовжуватись і надалі. Крім того, є структури і ділянки, де на сьогоднішній день можна відкрити нові родовища нафти і газу як на невеликих глибинах, так і на великих.

Економіка в 2017 р.

Упродовж 2017  року економіка міста знаходилась в стані стабільного розвитку.  Найважливішою складовою зростання економіки залишається промисловість.

За січень-вересень 2017 року по НГВУ «Долинанафтогаз» видобуток нафти (включаючи газовий конденсат) збільшився до відповідного періоду попереднього року на 7,7 відс., а видобуток газу – на 11,3  відс.

Газопереробним заводом за січень-вересень 2017 року з газу, що поступає від нафтопромислових підприємств, вироблено газу товарного на 10,2 відс. більше, ніж за січень-вересень 2016 року. З власної сировини вироблено зрідженого газу на 7,2 відс. більше проти  січня-вересня  минулого року.

Підприємства легкої промисловості ТзОВ «Довіра» та ТзОВ «Спецодяг» працюють згідно укладених контрактів з іноземними споживачами. Обсяг реалізованої продукції даними підприємством за січень-вересень 2017 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року зріс  на 3,4 відсотки.

Туристична інформація

Туристичні маршрути

Почесні громадяни міста

Посилання