Портал відкритих даних - місто Долина

Стратегія сталого розвитку в сфері енергоспоживання

/ Долинська міська рада / Сталий енергетичний розвиток / Стратегія сталого розвитку в сфері енергоспоживання

Стратегія
сталого розвитку в сфері енергоспоживання
м. Долина на 2009 – 2020 рр

Враховуючи те, що:

  • місто Долина в особі Міського Голови, депутатів Міської Ради та представників територіальної громади усвідомлює відсутність системного підходу до використання і контролю за використанням енергії, що веде до збільшення обсягів споживання та відповідно, видатків на нього;
  • курс України на інтеграцію в європейське співтовариство, передбачає, зокрема, приведення стандартів енергоефективності та енергозбереження до загальноєвропейських;
  • в містах України на сьогодні споживається близько 70% всіх енергоресурсів, і саме міста є фундаментом енергетичної безпеки регіону зокрема та держави в цілому;
  • ініціатива в питаннях запровадження заходів з енергоефективного розвитку, в сучасних умовах, повинна виходити не від центральної державної виконавчої влади, а саме від органів місцевого самоврядування в містах – прямих представників інтересів територіальної громади;
  • необхідність скорочення антропогенних впливів на природу краю, зокрема, викидів парникових газів промисловою інфраструктурою, житлово-комунальним та бюджетним господарством є однією із запорук ефективної реалізації стратегічного напрямку розвитку міста – збереження і розвиток рекреаційного потенціалу

містом розроблена та затверджена Стратегія сталого розвитку в сфері енергоспоживання, що є основним програмним документом, який визначає мету, цілі та засоби досягнення стійкого енергоефективного розвитку міста в період, на який вона розрахована.

Мета даної Стратегії – досягнення сталого розвитку в сфері енергоспоживання м. Долина.

Для досягнення Мети необхідно вирішити ряд Завдань:

  1. Сформувати цілісну та ефективну міську систему організації управління використанням енергоресурсів на засадах сталого розвитку.
  2. Впровадження в життя принципів енергозбереження та підвищення енергоефективності у всіх сферах господарювання.
  3. Створення передумов для зацікавлення юридичних та фізичних осіб у запровадженні сучасних технологій використання енергоресурсів.
  4. Формування у мешканців енергозберігаючої свідомості.
  5. Перегляд існуючих систем енергоспоживання, їх реновація та впровадження інноваційних технологічних рішень та підходів в сфері споживання традиційних видів енергії.
  6. Впровадження новітніх технологічних рішень та підходів на основі використання нетрадиційних і поновлюваних джерел в структурі споживання енергії.

Реалізація поставлених завдань дозволить досягти місту наступних результатів:

До 2020 року:

  • зменшити на 20% споживання енергоресурсів в житловій, комунальній та бюджетній сферах;
  • збільшити на 20% частку нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії в структурі споживання міста;
  • зменшити на 20% обсяг викидів парникових газів усією інфраструктурою міста.

1. Сучасний стан енергозбереження та передумови впровадження Стратегії сталого розвитку в сфері енергоспоживання м. Долина на 2009-2020 рр. 

На сьогоднішній день, м. Долина належить до категорії міст, яких є переважаючий відсоток в Україні – а саме, міст енергозберігаючий потенціал яких не використовується зовсім або використовується мало.

У сфері енергоспоживання більшості будівель міста Долина на сьогоднішній день домінують енергозатратні технологічні підходи. Сучасні методи, зокрема, регулювання споживання енергії залежно від обсягів і видів виконуваних робіт, застосовуються мало. Роботи з оптимізації енерговитрат носять несистемний та спонтанний характер. Рівень обслуговування будівель, систем та обладнання залишається на низькому рівні. Свідомість керівників установ, організацій та пересічних мешканців мало спрямована на зменшення споживання. Відсутня цілісна система моніторингу, аналізу та обґрунтування реальних обсягів споживання енергоресурсів установами та організаціями міста. Все це приводить не лише до необґрунтовано високого споживання, через застарілість будівель, систем та обладнання, а й до зниження якості надання енергетичних послуг при спробах адміністративно зменшити споживання.

Основними бар’єрами, що перешкоджають забезпеченню збалансованого сталого розвитку енергозбереження в місті є:

  • Підходи до споживання енергії в усіх сферах господарювання міста здебільшого базуються на застарілих стереотипах, що абсолютно не відповідають вимогам нового часу.
  • Низька обізнаність в сучасних енергоощадливих технологіях як в промисловому, побутовому так і у громадському секторі.
  • Відсутність в інфраструктурі міста системи управління енерговикористанням.
  • Дефіцит вільних коштів для реалізації заходів з енергозбереження.
  • Відсутність місцевого нормативного регулювання в сфері існуючого енерговикористання та стимулювання до економії традиційної і впровадження використання альтернативної енергії.

На сьогодні в місті присутній ряд передумов для впровадження розробленої Стратегії. Насамперед це одностайне визнання міською владою загроз і перспектив, що несуть з собою питання енергозбереження. В розпорядженні є програмні інструменти, які здатні автоматизувати роботу зі збору та аналізу інформації про енергоспоживання на підконтрольних об’єктах. І нарешті, містом було задекларовано своє прагнення до підвищення енергоефективності зі вступом до Асоціації Енергоефективних Міст України. Присутня консультативна підтримка з боку Асоціації, а також Європейської асоціації муніципалітетів “Energie-Cites”.

2. Основні напрямки досягнення сталого розвитку в сфері енергоспоживання м. Долина 

Враховуючи характер поставлених завдань, наявність передумов та бар’єрів, реалізація Стратегії повинна вестись паралельно по наступних напрямках:.

Напрямок 1 – Впровадження енергетичного менеджменту в місті на адміністративному рівні.

Напрямок 2 – Підвищення обізнаності населення та компетентності посадових осіб відповідальних за енерговикористання.

Напрямок 3 – Зменшення загального рівня споживання традиційних видів енергії в житловій, бюджетній та комунальній сферах міста.

Напрямок 4 – Підвищення в структурі споживання частки енергії отриманої за рахунок використання нетрадиційних та поновлюваних джерел.

Робота по цих чотирьох напрямках повинна вестись збалансовано та паралельно. Надзвичайно важливою є координація зусиль влади, громадськості та суб’єктів господарювання в процесі реалізації Стратегії. Кожен із чотирьох напрямків містить в собі ряд заходів, успішна реалізація яких веде до досягнення головної Мети Стратегії, що дозволить в найближчому майбутньому вийти на рівень європейських стандартів енергоспоживання в місті.

3. Перелік заходів з реалізації Стратегій сталого розвитку в сфері енергоспоживання по основних напрямках 

3.1 Впровадження енергетичного менеджменту в місті на адміністративному рівні

Формування системного підходу до використання і контролю за споживанням енергії в місті повинно передбачити наступний ряд заходів:

  • Створення в інфраструктурі управління містом спеціалізованого відділу або групи фахівців з енергоменеджменту.
  • Створення підприємства для проведення енергоаудиту на базі існуючого комунального підприємства або у формі окремого суб’єкта.
  • Підготовка програми заходів з енергозбереження на кожен календарний рік, відповідних Положень та інших нормативних документів стосовно процесу управління енерговитратами в місті.
  • Створення системи моніторингу за споживанням енергії бюджетними та комунальними будівлями міста, що перебувають в безпосередньому підпорядкуванні міській раді.
  • Організація співпраці з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування з метою формування системи моніторингу за споживанням енергії в будівлях, що розташовані на території міста, але не підпорядковуються міській раді.
  • Залучення і використання автоматизованих програмних інструментів для збору, систематизації та аналізу інформації про споживання енергії будівлями міста.
  • Проведення розрахунків оптимального споживання енергоресурсів бюджетними та комунальними установами міста та затвердження на їх основі лімітів.
  • Розробка системи мотивації персоналу і керівництва установ міста до раціонального та ощадливого споживання енергії.
  • Контроль та моніторинг за виконанням лімітів, внесення коректив в них при необхідності.

3.2 Підвищення обізнаності населення та компетентності посадових осіб відповідальних за енерговикористання 

Інформаційна та навчально-просвітницька робота є найважливішим елементом в структурі усіх заходів з підвищення енергоефективності, оскільки без змін у відношенні до енергоспоживання, усі інші заходи технічного характеру можуть не забезпечити досягнення поставленої Мети.

Робота по даному напрямку включає реалізацію наступних заходів:

  • Інформування працівників закладів міста про рівень споживання в їхній будівлі та рівень ефективності цього споживання.
  • Заохочення ОСББ та мешканців інших будинків до зменшення енерговикористання в житловому секторі у формі матеріального та морального стимулювання.
  • Освітньо-методична робота в закладах освіти та дошкільного виховання в місті (у формі факультативних уроків, конкурсів на призи від міської ради, виготовлення наочних матеріалів з переліком правил енергоощадливої поведінки для дітей вдома і в школі). Відбір кращих дитячих рішень та сприяння їх участі у державних та міжнародних конкурсах.
  • Моніторинг кращих та найбільш вдалих рішень що ведуть до енергозбереження та їх популяризація.
  • Вплив на підвищення енергозберігаючої свідомості шляхом проведення тематичних сеансів з показу презентацій та фільмів.
  • Участь у всеукраїнських та міжнародних проектах та програмах з даної тематики.
  • Проведення систематичних навчальних заходів серед відповідних цільових груп по наступних напрямках:
  • шляхи досягнення енергоощадності в багатоквартирному житловому фонді;
  • шляхи зменшення енерговитрат в приватному житловому фонді;
  • досягнення енергоефективності в адміністративних та бюджетних будівлях;
  • шляхи енергоефективного розвитку в промисловості.
  • Ведення тематичної рубрики в місцевих ЗМІ, присвяченої стану впровадження заходів з енергоефективності в місті.

3.3 Зменшення загального рівня споживання традиційних видів енергії в житловій, бюджетній, комунальній та інших сферах міста. 

3.3.1 Бюджетна та комунальна сфера

Досягнення високого рівня ефективності споживання енергії в бюджетних установах є першочерговим завданням Стратегії. Ця сфера перебуває під безпосереднім управлінням і контролем міської влади, і повинна стати прикладом ефективності для всіх інших суб’єктів господарювання.

Основні заходи енергозбереження в бюджетних установах та комунальних підприємствах:

  • Проведення енергетичного аудиту з метою створення енергетичних паспортів будівель бюджетних установ, на основі проведення глибокої енергетичної експертизи, інвентаризації обладнання що використовує в своїй роботі енергоносії, та визначення проблемних ділянок в сфері енергоспоживання конкретних будівель;
  • Переведення комунальних та бюджетних установ міста на використання багатотарифних лічильників електричної енергії;
  • Стимулювання раціонального використання енергоресурсів за рахунок комбінованого виробництва електричної та теплової енергії (когенерація).
  • Розробка проектних пропозицій, спрямованих на зменшення використання різних видів енергії та ресурсів;
  • Виконання запланованих робіт, а саме: заміна існуючого застарілого енергозатратного обладнання на нове більш енергоефективне обладнання, оптимізація витрат через встановлення таймерів, датчиків регулювання температури, заміна ламп розжарювання на енергозберігаючі, низької споживчої потужності, заміна старого сантехнічного обладнання, ізоляції труб, мінімізація втрат енергії за рахунок ущільнення віконних конструкцій, утеплення стін, підлоги, горищ, перекриття будівель;
  • Налагодження системи обслуговування обладнання;
  • Розробка проектних рішень і подача пропозицій для інших бюджетних установ, що знаходяться на території міста, але не підпорядковуються міській раді;
  • Модернізація вуличного і дворового освітлення, перехід на енергоощадні прилади освітлення;
3.3.2. Багатоквартирний житловий фонд 

Житлово-комунальний фонд міста на сьогодні складається в основному із будівель зведених індустріальним способом, в яких зовсім чи недостатньо закладені енергозберігаючі технології. Саме такі будівлі є лідерами з нераціонального споживання. Приведення їх до енергоефективних норм є головним пріоритетом Стратегії міста в цій сфері.

Для означення комплексу робіт із підвищення рівня енергоефективності житлового фонду застосовується термін енергетична санація.

Перелік заходів з санації багатоквартирного житлового фонду міста:

  • Здійснення масштабного аналізу (енергетичного аудиту) з метою визначення необхідного ступеня санації та модернізації житлових будинків різних типів.
  • Формування матриці „захід/витрати“ для аналізованих будинків, визначення середньої вартості окремих заходів та загальної вартості санації на квартиру. Матриця повинна стати основою для прийняття рішень щодо заходів підтримки з боку міської влади.
  • Виконання капітальних робіт визначених матрицею, для кожного будинку:
  • теплова ізоляція всього корпусу будинку, новий фасад;
  • теплова ізоляція покрівлі, підвальних, дахових приміщень;
  • модернізація опалювальної системи, нові радіатори в квартирах, прилади регулювання та моніторингу тепла;
  • заміна віконних конструкцій;
  • нова система вентиляції;
  • ремонт та реновація сходів та міжповерхових площадках.
  • модернізація освітлення місць загального користування; 
3.3.3 Існуючі промислові виробництва 

Проведення енергоощадних заходів, в більшості, лежить у площині бажання та розуміння самого їх керівництва, і місто не може практично напряму впливати на їх здійснення. В цій ситуації, спонукаючим фактором для промисловості повинен стати приклад інших галузей міста в яких заходи проведені і дали конкретні результати.

Місто може впливати на енергозбереження промислових підприємств шляхом розробки, впровадження норм витрачання енергоресурсів на одиницю виробленої продукції і здійснення контролю за дотриманням цих меж.

3.3.4  Нові промислові виробництва та  нова житлова забудова

Якщо місто слабо може впливати на вже існуючі в місті промислові підприємства, то може досить ефективно регулювати дотримання енергоефективних стандартів при будівництві нових промислових виробництв та новобудов житлового сектора

Важелями впливу в такому разі може стати розробка пакету вимог для будівництва на території міста нових промислових потужностей та інших будівель, створення системи мотивації інвесторів та забудовників до використання в процесі будівництва енергозберігаючих технологій. 

3.3.5  Транспорт 

В використання транспорту провести наступні заходи:

  • Проведення досліджень і вивчення можливості переведення міського транспорту на електричну тягу. При позитивному результаті досліджень, розробити проект та впровадити перехід міського транспорту на електричне живлення;
  • Подати пропозиції та взяти участь в розробці спільного проекту на переведення міжміського транспорту на електроживлення;
  • Зменшення використання приватного автомобільного транспорту в місті через проектування і побудови мережі доріжок для велосипедного транспорту; 
3.3.6 Розвиток міської інфраструктури

Побудова єдиної міської комунальної мережі електропостачання. 

3.4 Впровадження та використання альтернативних джерел енергії

Робота з впровадження та використання альтернативних джерел енергії в місті включає наступні заходи:

  • Вивчення способів та дослідження можливості використання окремих видів альтернативних джерел енергії в конкретних умовах міста та відповідних об’єктів.
  • Заміна існуючого котельного обладнання, розрахованого на одне традиційне джерело комбінованим, що передбачає комбіноване використання як традиційних так і альтернативних джерел енергії.
  • Стимулювання встановлення малих вітрових енергогенеруючих установок в приватному житловому секторі шляхом гарантування по кредитах та їх часткового відшкодування.
  • Проведення дослідження та вивчення можливості використання в якості джерел тепла наявних в місті законсервованих нафтових свердловин.
  • Створення демонстраційного майданчика наявних технологій отримання енергії з нетрадиційних та поновлюваних джерел.
  • Переведення одного навчального закладу на обігрів за рахунок відбору тепла з навколишнього середовища (тепловий насос).
  • Вивчення можливості та розробка проекту будівництва на території міста будівель по технології “нуль енергії”.

4. Фінансування реалізації заходів Стратегії 

Фінансування заходів з енергозбереження повинно здійснюватися за рахунок коштів:

  • міського бюджету закладених під реалізацію щорічної Програми заходів;
  • отриманих від економії енергоресурсів внаслідок зниження рівня енергоспоживання;
  • міжнародних та вітчизняних кредитних фондів з підтримки енергозберігаючих ініціатив;
  • бюджетів інших рівнів (районного, обласного, державного);
  • міжнародної технічної допомоги;
  • спонсорських;
  • на умовах співфінансування;
  • державних цільових програм.

Прикінцеві положення 

Стратегія розроблена і покликана визначити пріоритетні напрямки роботи міської влади, підприємств, установ та організацій, громади міста в поступі до досягнення високого рівня енергоефективності всіх об’єктів, що споживають енергоносії в місті.

Стратегія є базою для розробки локальних стратегій та планів впровадження енергозберігаючих технологій чи заходів на конкретних об’єктах, будівлях, житлових масивах, кварталах, тощо.

Стратегія розрахована на термін до 2020 р.

Оцінка ступеня виконання заходів з реалізації Стратегії повинна здійснюватися щорічно у формі Звіту про виконання заходів з енергозбереження в місті за відповідний рік. Звіт готується фахівцями з енергоменеджменту міської ради протягом місяця з дня завершення відповідного звітного року.

Зміни та доповнення до Стратегії можна вносити не частіше 1 разу на рік за Рішенням міської ради

Стратегія вступає в дію з 01.01.2009 р.

 

Міський голова                                                             Володимир Гаразд

Секретар міської ради                                                  Віктор Гошилик